Що буде після скасування § 24: розбір можливих сценаріїв

Почнімо з визнання, яке знецінює половину текстів на цю тему. Ніхто не знає, які політичні рішення будуть ухвалені. Ані ми, ані адвокат із двадцятирічним стажем, ані чиновник в Ausländerbehörde, ані, найімовірніше, працівники Єврокомісії, які готують наступну пропозицію. Рішення про тимчасовий захист ухвалює Рада ЄС у конкретній політичній обстановці, що залежить від перебігу війни, від виборів у кількох країнах і від речей, які в серпні 2026 року ще не сталися.

Тож попереджаємо одразу: той, хто каже вам «після скасування § 24 буде ось так», або неточний, або продає послугу.

Але з «ніхто не знає майбутнього» не випливає «нічого не відомо». Відомо чимало: правова рамка, набір доступних інструментів, напрям, заданий європейськими документами. Майбутнє обмежене цією рамкою. Саме її ми й розберемо — не гадаючи, а перелічуючи реально наявні шляхи та їхні умови.

Що ми знаємо точно на серпень 2026 року

Перш ніж гадати про майбутнє, зафіксуймо теперішнє.

15 липня 2026 року держави-члени ЄС погодили продовження тимчасового захисту до 4 березня 2028 року; формальне ухвалення виконавчого рішення Радою відбулося 30 липня 2026 року. Пропозиція Комісії від 26 червня 2026 року обґрунтовувалася тим, що безпекова ситуація і стан постачання в Україні досі не дозволяють більшості переміщених осіб безпечно й надійно повернутися. Ідеться приблизно про 4,48 млн осіб у ЄС.

Водночас у рішенні зʼявилося обмеження для новоприбулих українців призовного віку, які не мають дозволу на виїзд з України. Воно стосується тих, хто залишає Україну після набрання рішенням чинності, — не тих, хто вже перебуває в ЄС зі статусом.

Тобто горизонт на сьогодні — березень 2028 року. Це півтора року, і це чимало, якщо використати їх осмислено. Докладніше про механіку завершення статусу — у статті «Чи можуть українських чоловіків видворити з Німеччини після завершення § 24».

Правова рамка, всередині якої можливі сценарії

Три документи задають межі всьому, що може статися.

Стаття 6 директиви 2001/55/EG. Тимчасовий захист завершується або зі спливом максимального строку, або рішенням Ради кваліфікованою більшістю за пропозицією Комісії. При цьому рішення має спиратися на констатацію, що становище в країні походження дозволяє безпечне і стале повернення. Це не формальність: у вимкнення захисту є обовʼязкова змістовна підстава.

Стаття 20 директиви. Після завершення тимчасового захисту застосовується загальне законодавство держав-членів про захист і про іноземців — зі збереженням статей 21–23 про добровільне повернення, повагу до людської гідності, врахування вагомих гуманітарних причин і заходи для тих, хто не може подорожувати за станом здоровʼя.

Рекомендація Ради від 16 вересня 2025 року про перехід із тимчасового захисту. Держави-члени закликано готувати національні рішення, що дозволять українцям залишатися законно, коли захист на рівні ЄС завершиться: дозволи на перебування для роботи, навчання, дослідницької діяльності, за сімейними та іншими підставами.

Ключове слово — рекомендація. Вона не зобовʼязує. Вона задає напрям: ЄС не планує «вимкнути і вигнати», він планує «перевести», але конкретику залишено державам. З цієї рамки випливає важливий висновок: найімовірніша форма завершення тимчасового захисту — не обрив, а розгалуження. Частина людей переходить на інші титули, частина повертається, частина потрапляє в індивідуальні процедури.

Сценарій 1: чергове продовження

Найімовірніший сценарій на найближчий цикл — і це не оптимізм, а спостереження за поведінкою системи.

За понад чотири роки Рада продовжувала захист пʼять разів поспіль. Щоразу обґрунтування було по суті одне й те саме: повернення небезпечне. Щоразу рішення ухвалювалося за кілька місяців до спливу строку — Комісія виходить із пропозицією приблизно в червні, держави погоджують у липні. Механічно це виглядає так: продовження до березня 2029 року, якщо воно буде, обговорювалося б улітку 2027 року.

Аргументи за такий сценарій: інерція ухваленого рішення, відсутність умов для безпечного повернення, небажання перевантажувати національні системи притулку мільйонами заяв, привʼязка статті 6 директиви до змістовного критерію безпеки. Аргументи проти: зростання політичного тиску в низці держав, дедалі більша бюджетна вага, юридичне питання про трирічну стелю статті 4 директиви і, головне, можлива зміна самої ситуації в Україні.

Висновок: розраховувати на продовження як на даність не можна, але й планувати життя виходячи з того, що завтра все закінчиться, — теж викривлення.

Сценарій 2: перехідний механізм

Це те, до чого прямо готує європейська рекомендація. Ідея: не вимикати захист одразу, а створити міст у національні статуси. Як це може виглядати в Німеччині — варіанти, кожен із яких має прецеденти в німецькому праві:

• Перехідна норма в AufenthG — спеціальний параграф, що дає володільцям § 24 за певних умов право отримати інший титул за спрощеною процедурою. Прецедент: § 104c AufenthG (Chancen-Aufenthaltsrecht), запроваджений 2022 року для людей із тривалим Duldung.
• Розширення § 23 абз. 1 AufenthG — норма дозволяє вищій земельній інстанції за погодженням із BMI розпорядитися про видачу дозволів на перебування певним групам іноземців із гуманітарних чи політичних міркувань. Технічно це готовий інструмент.
• Адміністративні вказівки до наявних норм — найменш помітний, але робочий шлях: BMI видає вказівки, що знижують вимоги при переході з § 24 на трудові титули.
• Відстрочка обовʼязку виїзду з продовженням прав — найменш вигідний варіант: Duldung за § 60a замість повноцінного титулу.

Чого ми не беремося передбачити: чи ухвалить Німеччина взагалі такий механізм і чи буде він щедрим або вузьким. Скажемо лише, що німецька бюрократія зазвичай воліє не створювати вакууму і що подібні перехідні конструкції в її арсеналі є.

Сценарій 3: робочий дозвіл на перебування

Тут ми переходимо від прогнозів до чинних норм. Це найцінніше, що можна сказати: наступні варіанти працюють уже зараз, до будь-яких політичних рішень.

• § 18a AufenthG — кваліфіковані фахівці з професійною освітою. Потрібна визнана або зіставна з німецькою кваліфікація і конкретне робоче місце.
• § 18b AufenthG — фахівці з вищою освітою: визнаний або зіставний диплом плюс робоче місце.
• § 19c AufenthG — зайнятість в особливих випадках, включно з особами з вираженими фаховими навичками за відсутності формальної кваліфікації в окремих галузях.
• § 20a AufenthG — Chancenkarte, бальна картка для пошуку роботи: бали за кваліфікацію, знання мов, досвід, вік, звʼязок із Німеччиною. Дає до року на пошук за підтвердженого забезпечення.

Технічний момент, на якому спотикаються: § 19f AufenthG блокує одночасне володіння дозволом за § 24 і низкою трудових титулів. За розʼясненнями BMI блокування спрямоване проти паралельного володіння, а не проти переходу. Перехід допустимий, але § 24 здається при видачі нового титулу. Що дає трудовий титул порівняно з § 24: він не залежить від рішень Ради ЄС. Узагалі. Це ваша особиста правова підстава, привʼязана до вашої роботи, а не до політичної конʼюнктури.

Сценарій 4: Блакитна карта ЄС

§ 18g AufenthG — Blaue Karte EU. Окремий сценарій, бо це найсильніший із доступних трудових титулів.

Умови: вища освіта (визнана або зіставна) чи, для окремих ІТ-професій, підтверджений професійний досвід замість диплома; трудовий договір або пропозиція роботи щонайменше на шість місяців; зарплата не нижча за встановлений поріг. Пороги встановлюються щороку, причому для дефіцитних професій (лікарі, інженери, ІТ, математика, природничі науки) і для фахівців-початківців діють знижені значення. Актуальні цифри перевіряйте на момент подання.

• Помітно коротший шлях до безстрокового дозволу на перебування (Niederlassungserlaubnis) — за достатнього знання німецької строк скорочується радикально порівняно зі звичайними пʼятьма роками
• Полегшене возʼєднання сімʼї: чоловік або дружина отримує доступ до ринку праці без окремих вимог до мови
• Мобільність усередині ЄС

Для людини з вищою освітою і доброю позицією на ринку праці це оптимальна мета. Вона потребує роботи: визнання диплома, пошуку відповідної позиції, часто мови. Але результат непорівнянний із § 24.

Сценарій 5: Ausbildung

§ 16a AufenthG — дозвіл на перебування для професійного навчання. Недооцінений шлях.

Дуальна освіта в Німеччині — це водночас навчання і робота: три роки, оплачуваний договір із підприємством, визнана державою кваліфікація на виході. Після завершення відкривається пряма дорога до § 18a, а часто й працевлаштування на тому самому підприємстві.

Практичні плюси: роботодавці в дефіцитних галузях — догляд, ремесла, логістика, гастрономія, техніка — активно шукають кандидатів; вікових обмежень у жорсткому вигляді немає; вимоги до мови зазвичай B1, іноді B2, тобто досяжно за рік-півтора цілеспрямованих занять. Практичний мінус: дохід під час навчання невисокий, і для людини з сімʼєю це три роки затягнутого паска.

Окремо: якщо ви вже маєте українську професійну кваліфікацію, можливо, вам не потрібна повна Ausbildung — досить процедури визнання.

Сценарій 6: навчання і визнання кваліфікації

§ 16b AufenthG — навчання у виші. Потрібні зарахування або допуск, підтвердження фінансування (зазвичай заблокований рахунок чи інший доказ), достатнє знання мови навчання. Німецькі державні виші не беруть плати за навчання в більшості земель, що робить цей шлях реалістичнішим, ніж здається. Під час навчання дозволена робота у встановлених межах, після випуску дається час на пошук роботи за фахом.

§ 16d AufenthG — визнання іноземної кваліфікації. Спеціальний титул для проходження заходів, потрібних для визнання: адаптаційних курсів, кваліфікаційного іспиту, додаткової підготовки. Особливо важливий для регульованих професій — медицина, догляд, педагогіка, юриспруденція, інженерні спеціальності з допуском.

Визнання диплома — найнедооціненіша дія з усіх. Вона безкоштовна або недорога, триває місяці, і без неї ваша українська кваліфікація в очах німецького права просто не існує. Людина з визнаним дипломом медсестри й людина з невизнаним дипломом медсестри перебувають у різних правових світах, хоча знають і вміють одне й те саме.

Сценарій 7: сімейні підстави

§§ 27–36 AufenthG регулюють возʼєднання сімʼї. Найрелевантніші конструкції:

• § 28 — возʼєднання з громадянином Німеччини: чоловік або дружина, неповнолітня дитина, батько чи мати неповнолітнього громадянина Німеччини. Найсильніша сімейна підстава.
• § 30 — возʼєднання подружжя до іноземця з певними титулами
• § 32 — возʼєднання дітей
• § 36 — інші члени сімʼї у випадках особливої тяжкості

Окрема і дуже суттєва категорія: члени сімʼї громадян ЄС. Якщо ваш чоловік або дружина — громадянин будь-якої країни ЄС, який реалізує свободу пересування, ви підпадаєте не під AufenthG, а під Freizügigkeitsgesetz/EU. Це принципово сильніша позиція: право є похідним від права громадянина ЄС і захищене європейським правом. Крім того, стаття 6 Основного закону і стаття 8 ЄКПЛ працюють як обмежувачі за будь-яких рішень про припинення перебування — особливо коли у справі є діти, що відвідують німецьку школу. Застереження: шлюб, укладений виключно заради статусу, німецьке право знає й карає, і відомства перевіряють такі ситуації уважно.

Сценарій 8: самозайнятість і підприємництво

§ 21 AufenthG — дозвіл на перебування для самостійної діяльності.

Абзац 1 (підприємницька діяльність) вимагає, щоб існував економічний інтерес або регіональна потреба, щоб діяльність мала очікуваний позитивний вплив на економіку і щоб фінансування було забезпечене. На практиці відомство запитує бізнес-план, а нерідко й висновок галузевої палати IHK або HWK.

Абзац 5 (вільні професії, Freiberufler) — істотно легший шлях для тих, хто потрапляє в категорію вільних професій за § 18 EStG: перекладачі, програмісти, дизайнери, журналісти, консультанти, викладачі, лікарі, архітектори. Тут не потрібен бізнес-план у повному обсязі, але треба довести здатність забезпечувати себе.

Реалістична оцінка: § 21 — не універсальний запасний аеродром. Він добре працює, коли діяльність уже триває і приносить дохід, і погано — коли це план на папері. Якщо ви вже кілька років фрилансите з німецькими замовниками і платите податки, у вас сильна позиція. Якщо ви тільки думаєте почати, починати треба задовго до завершення статусу.

Сценарій 9: процедура притулку

Це окремий, важкий і часто неправильно зрозумілий шлях, якому присвячено статтю «Коли українець може отримати притулок у Німеччині після § 24». Тут — лише місце цього сценарію в загальній картині.

Право подати заяву про притулок зберігається завжди (стаття 17 директиви). Поки діє § 24, процедура спочиває за § 32a AsylG. Суттєвий підводний камінь в абзаці 2: якщо після завершення строку дії дозволу на перебування людина протягом місяця не повідомить BAMF про бажання продовжити процедуру, заяву вважають відкликаною. Запамʼятайте цей місячний строк — він короткий і його легко пропустити.

Тверезa оцінка: для громадянина України індивідуальний притулок — не автоматичний і не легкий шлях. Він потребує доведення індивідуальних обставин, а не загального посилання на війну. Для багатьох реалістичнішими виявляються субсидіарний захист (§ 4 AsylG) або заборони вислання (§ 60 абз. 5 і 7 AufenthG).

Сценарій 10: повернення в Україну

Про цей варіант в україномовних матеріалах говорять мало, і дарма. Для частини людей — особливо для тих, чий регіон не зачеплений бойовими діями, чиї рідні там і чия професія там затребувана, — повернення є свідомим вибором, а не поразкою. Що існує інституційно:

• Програми сприяння добровільному поверненню REAG/GARP — оплата дороги, стартова допомога; адмініструються через IOM і консультаційні пункти
• Voluntary Return and Recovery Programme Pilot — пілотна програма з практичною підтримкою у сферах зайнятості, житла та освіти, заявлена в пропозиції Комісії від червня 2026 року
• Ознайомчі поїздки — можливість зʼїздити й оцінити обстановку, про що окремо говорить рекомендація Ради від вересня 2025 року

Два практичні попередження. Перше: правила поїздок в Україну без втрати статусу та соціальних виплат змінювалися і залишаються чутливими — перед поїздкою уточнюйте актуальний порядок у вашому Jobcenter або Sozialamt і в Ausländerbehörde. Друге: рішення про повернення для чоловіків призовного віку має очевидні наслідки, які кожен оцінює сам.

Сценарій 11: Duldung і випадки особливої тяжкості

Якщо жодного з титулів не отримано, залишаються механізми нижнього рівня. Вони не дають повноцінного статусу, але й не залишають людину поза правом.

• § 60a AufenthG — Duldung: тимчасове зупинення вислання, коли воно неможливе з фактичних або юридичних причин. Не дозвіл на перебування, а документ про те, що вислання відкладено; дає легальне перебування, за певних умов — доступ до роботи.
• § 25 абз. 5 AufenthG — дозвіл на перебування, якщо виїзд із фактичних або юридичних причин неможливий і перешкода зберігається тривалий час
• § 25b AufenthG — дозвіл на перебування за стійкої інтеграції: тривале перебування, знання мови, переважне самозабезпечення, відданість вільному демократичному ладу, відвідування дітьми школи
• § 23a AufenthG — Härtefallkommission: у кожній федеральній землі працює комісія у справах особливої тяжкості, яка може клопотати про видачу дозволу на перебування особі, зобовʼязаній виїхати. Правової вимоги на це немає, але механізм реальний

Сценарій 12: закріплення статусу і громадянство

Для тих, хто приїхав 2022 року, лічильник уже цокає.

§ 26 абз. 4 AufenthG — Niederlassungserlaubnis: безстроковий дозвіл на перебування на розсуд відомства після пʼяти років володіння дозволом на перебування за виконання загальних умов § 9 AufenthG — забезпечення засобів для існування, достатнє знання німецької, як правило 60 місяців внесків до пенсійного страхування, достатнє житло, відсутність перешкод за судимостями. Час процедури притулку при цьому зараховується.

Застереження: 60 місяців пенсійних внесків — це, як правило, пʼять років офіційної роботи. Для людини, яка приїхала 2022 року і не працювала, ця умова не виконана, а її виконання потребує часу.

Громадянство: загальна необхідна тривалість проживання становить пʼять років. Прискорену натуралізацію після трьох років за особливих інтеграційних досягнень скасовано 30 жовтня 2025 року. Множинне громадянство при цьому залишається допустимим — відмовлятися від українського не потрібно. Інші умови: тест на громадянство, знання мови як правило B1, самозабезпечення, відданість конституційному ладу. Як саме час за § 24 враховується для натуралізації — питання, яке варто перевіряти індивідуально, практика земельних відомств різниться.

Індивідуальний розгляд як наскрізний принцип

Через усі дванадцять сценаріїв проходить одна спільна нитка.

Німецьке адміністративне право не працює категоріями «всіх українців». Воно працює справами. Навіть там, де відомству надано дискрецію, вона звʼязана: рішення зобовʼязане враховувати всі істотні обставини, інакше воно хибне як помилка розсуду і скасовується адміністративним судом. Що потрапляє на терези: строк проживання, робота і самозабезпечення, рівень німецької, сімʼя і діти, здоровʼя, судимості, звʼязки з країною походження, індивідуальні ризики при поверненні.

Звідси практичний висновок, заради якого варто було писати всю статтю. Ваші перспективи залежать не так від того, яке рішення ухвалить Рада ЄС, як від того, який вигляд має ваша справа на момент цього рішення. Перше ви не контролюєте. Друге контролюєте цілком. Як саме ним зайнятися — у статті «Як підготуватися до можливого завершення § 24 вже зараз».

Спірні питання

Місця, де чесна відповідь — «поки невідомо».

• Трирічна стеля статті 4 директиви. Її було вичерпано 4 березня 2025 року. Рада продовжує подовжувати захист, і в європейській доктрині це викликає питання про допустимість продовжень понад передбачений максимум. Рішення Суду ЄС, яке закрило б суперечку, немає.
• Зміст перехідного механізму в Німеччині: чи буде спеціальний закон, поправки, адміністративні вказівки або нічого — сьогодні не знає ніхто.
• Доля тих, хто не отримає жодного титулу. Найімовірнішою видається комбінація перехідних норм, Duldung у частині випадків та індивідуальних рішень. Але це оцінка, а не прогноз.
• Практика застосування § 19f при переході з § 24. Позиція BMI відома, але відомства застосовують її неоднаково. До появи стійкої судової практики результат залежить від конкретного Ausländerbehörde і від якості аргументації.

Джерела

Матеріал спирається на чинні тексти та офіційні публікації:

Aufenthaltsgesetz — §§ 16a, 16b, 16d, 18a, 18b, 18g, 19c, 19f, 20a, 21, 23, 23a, 24, 25, 25b, 26, 27–36, 60a; § 32a AsylG; Freizügigkeitsgesetz/EU; Staatsangehörigkeitsgesetz; директива Ради 2001/55/EG; рекомендація Ради від 16 вересня 2025 року; пресреліз Ради ЄС від 15 липня 2026 року; пропозиція Комісії від 26 червня 2026 року; Бундестаг про скасування натуралізації через три роки; портал визнання кваліфікацій; Make it in Germany.

Часті запитання